Нервова система (Нервная система)

Такому р і вню органі зац ії ві дпов ідає нервові й системі плоских і круглих червів.

Подальша концентрац ія елемент ів нервово ї системи призвела до розташування нейронів в окремих нервових вузлах ( гангл і ях ), зв’язаних між собою поздовжн іми і поперечними перемичками , утвореними ві дростками нервових кл і тин . Нервові вузли можуть бути розташованими в р і зних ві дд і лах ті ла . Нервова система хордових у багатьох ві дношеннях ві др і зня є ться ві д будови НС безхребетних тварин . У вищих хордових , в тому числ і і в людини , нервова система умовно поділяє ться на центральну нервову систему, в які й виді ляють спинний і головний мозок , і периферичну , до складу якої входять 10-12 пар черепно-мозкових та 31 пара спинномозкових нервів. Функц і онально вся нервова система поділяє ться на соматичну (і ннерву є скелетн і м’язи та органи чуття ) і вегетативну ( регулю є обм і нн і процеси , роботу внутр і шн і х органів та центральної нервово ї системи ). Вегетативна нервова система поділяє ться на симпатичну та парасимпатичну , д ія яких на один і той самий орган протилежна . Дв і частини вегетативної нервово ї системи зд і йснюють тонку регуляц і ю ф і з і олог і чних процес ів, забезпечуючи сво є часну реакц і ю органі зм ів на зм іну умов середовища . Основна форма д і яльност і нервово ї системи – рефлекс, тобто реакц і я-в і дпов і дь органі зму на будь-який сигнал, що поступа є і з зовн і шнього середовища або ві д внутр і шн і х органів. Шлях, по якому проходять нервові і мпульси , назива є ться рефлекторною дугою.

Рефлекторна дуга складає ться з п’яти частин : рецептора ( сприймання подразнення і перетворення його на нервові і мпульси ), чутливого шляху ( надходять і мпульси по чутливих нейронах до центральної нервово ї системи ), д і лянки центральної нервово ї системи , рухового шляху (передача і мпульс ів ві д д і лянки центральної нервово ї системи до робочого органа) і робочого органа ( м’язи , залози та ін.). До складу бі льшост і рефлекторних дуг входять також вставн і нейрони , що мі стяться як у спинному, так і в головному мозку . Рефлекси людини р і зноман і тн і. Нервова система обумовлю є д і яльн і сть людини не ті льки як бі олог і чно ї і стоти , але і як соц і ально ї. За допомогою психі чних процес ів – навчання , пам’ят і, мислення , в основі яких лежить д і яльн і сть нервово ї системи , людина не ті льки п і зна є св іт, а й активно зм інює його . 2. Загальна характеристика Вища нервова д і яльн і сть – це сукупність умовних і безумовних рефлексів , що забезпечують найдосконаліші взаємозв’язки тварин і людини з навколишнім середовищем . Вища нервова д і яльн і сть здійснюється за участю вищих відділів центрально ї нервово ї системи ( кори великих півкуль головного мозку , підкірки ). Основу вищо ї нервово ї д і яльност і становлять умовн і рефлекси , що утворюються на основі безумовних . Вища нервова д і яльн і сть зд і йсню є ться за рахунок двох нервових процес ів – збудження і гальмування . Пі д час д ії умовних і безумовних подразник ів ц і процеси виникають у кор і мозку , де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмежен і й д і лянц і. Формування і характер вищо ї нервово ї д і яльност і р і зних тварин і людини залежить ві д типу ї хньо ї нервово ї системи . Основою пристосувань органі зм ів до умов і снування є здатн і сть кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі. У тварин вища нервова д і яльн і сть проявля є ться на основі першо ї сигнальної системи . Перша сигнальна система – це система, яка через рецептори сприйма є безпосередн і, конкретн і подразники ( сигнали ) зовн і шнього св іту – предмети або явища . Вища нервова д і яльн і сть людини сформувалась у процес і прац і і соц і альних ві дносин , і тому вона проявля є ться на основі як пеершо ї, так і друго ї сигнальних систем. У людини перша сигнальна система забезпечу є матері альну основу для ві дчутт ів, уявлень , вражень , сприйняття оточуючого природного та сусп і льного довк і лля , що є основою для конкретного мислення . Друга сигнальна система є ті льки у людини ; вона виникла в процес і колективно ї трудово ї д і яльност і і пов’язана з функц іє ю мови . За допомогою слова передаються сигнали про конкретн і подразники , і слово у даному випадку виступа є як принципово новий подразник - сигнал сигналів. Для людсько ї мови характерний дуже високий ступі нь узагальнення . Людини узагальню є не ті льки поняття про предмети , ї хн і властивост і й ознаки , про явища природи , а й сво ї ві дчуття , почуття , переживання . Словесне мислення дає ї й змогу абстрагуватися ві д конкретних обставин д і йсност і. Мова людини стає засобом абстрактного мислення і визнача є повед і нку людей. Усна і писемна мова , а також пам’ять (комплекс процес ів, що ві дбуваються в центральн і й нервові й системі і забезпечують нагромадження , збер і гання та ві дтворення і ндив ідуального досв і ду ) допомагають людин і ознайомитись з досв ідом і нших і ндив і дуал ів, соц і ально -і сторичним досв ідом людства , що забезпечу є наступн і сть покол і нь та безперервн і сть у розвитку науки, техн і ки і культури . 3. Класиф і кац ія нервово ї системи . Існує дв і основн і класиф і кац ії нервово ї системи : I. За топографією: 1. Центральна нервова система – Systema nervosum centrale – це спинний мозок і головний мозок. 2. Периферична нервова система - Systema nervosum periphericum – це спинномозкові нерви (31 пара) і черепні нерви (12 пар). II. За функцією: 1. Соматична нервова система - Systema nervosum somaticum – викону є рухові (моторні) та чутливі (сенсорні ) функції, зв’язує організм із зовнішнім середовищем. 2. Вегетативна нервова система - Systema nervosum autonomicum – виконує обмінні функції, відповідає за внутрішнє середовище організму (гомеостаз). Вегетативна нервова система поділяється на дві частини: симпатичну і парасимпатичну. 4. Нейронна теор ія будови нервово ї системи . Структурною одиницею нервово ї системи є нервова кл ітина – нейрон-нейроцит . Нейрон – кл ітина, яка складає ться з ті ла і ві дростк ів. Ті ло – сі ра речовина , ві дростки – бі ла речовина . Ві дростки мають нервові зак і нчення . Види нервових зак і нчень : 1) рецептор – нервове зак і нчення , яке сприйма є подразнення ; 2) ефектор – нервове зак і нчення , яке перетворю є і мпульс в д і ю ( скорочу є м’яз ); 3) синапс – контакт, нервове зак і нчення , через яке передає ться і нформац ія. Види ві дростк ів нервових кл і тин : 1) дендрид – ві дросток , по якому і нформац ія передає ться до ті ла кл і тини ; 2) аксон – ві дросток , по якому і нформац ія іде ві д ті ла кл і тини . Типи нейронів: 1) протонейрон – чутливий нейрон, сенсорний , рецепторний , вузловий ( гангл і онарний ), аферентний , псевдоун і полярний . Протонейрон завжди знаходиться у периферичн і й нервові й системі. Протонейрон – перший нейрон, який одержує і нформац і ю ; 2) мотонейрон – руховий нейрон, моторний , ефекторний , еферентний . Мотонейрон переважно знаходиться у центральн і й нервові й системі. 3) Дейтеронейрон (і нтернейрон ) – вставний нейрон, пром і жний , асоц і ативний ; знаходиться у центральн і й нервові й системі . 5. Рефлекторна теор ія д і яльност і нервово ї системи . З викладеного вище виплива є, що кожний нейрон викону є ті льки одну, спецеф і чну для нього функц і ю ( чутливий - сприйма є і нформац і ю , вставний – передає цю і нформац і ю , руховий – викону є ві дпов і дь на подразнення ). Для того, щоб нервова система працювала , необх ідна сукупн і сть принаймн і двох типів нейронів ( протонейрона , який сприйма є і нформац і ю і мотонейрона , який ві дпов ідає на цю і нформац і ю ). Така сукупн і сть нейронів, які сприймають і нформац і ю і зд і йснюють ві дпов і дь на подразнення назива є ться рефлекторною дугою. Отже , функц і ональною одиницею нервово ї системи є рефлекторна дуга.